З одного боку, на сторінках глянсових журналів нас запевняють, що лофт на піку моди, наводячи приклад інтер'єрів новомодних ресторанів, барів, готелів і житлових апартаментів. З іншого боку – все частіше говорять, що стиль застаріває, що цегляні стіни – моветон, а індустріальний дизайн доживає останні дні.
Будемо чесними: справді ресторани, де і господар, і архітектор йдуть «шляхом найменшого опору» і на піку моди роблять, немов під копірку, що дешево, швидко і популярно, починають стомлювати. Як, власне, будь-яка неякісна стилізація.
Взяти хоча б «Прованс» із ретельно зістареними комодами та кошиками, що так невдало заполонили типові квартири. При цьому справжні інтер'єри Провансу, як і раніше, прекрасні і в залитому сонцем будиночку біля моря виглядають дуже доречними. Та й лофт доречний далеко не скрізь, але якщо це чесне індустріальне простір, воно гарантовано не вийде з моди ще не одне десятиліття.
Трішки історії
Перші лофти з'явилися у Нью-Йорку за часів Великої депресії, коли спорожнілі фабрики та заводи почала наповнювати богемна публіка. Занедбані цехи та склади з величезними вікнами, високими стелями нові мешканці заповнили меблями, які змайстрували тут же з палет та залишків верстатів або принесли з блошиних ринків, та численним артом, який створювали прямо на місці. Крім того, вони вдихнули в них таке приголомшливе творче життя, що туди потяглася і більш респектабельна публіка, яка закохалася в атмосферу безтурботності та свободи. До цього дня власники дорогих сучасних лофтів (а в Нью-Йорку ціни на них починаються від кількох мільйонів доларів) закохані в саму легенду і часто стилізують свої апартаменти під житло перших фабричних переселенців. Щоправда,
В Україні лофт з'явився порівняно недавно, коли у великих містах почали офіційно виводити промисловість за межі міст та практично у центрі утворювалися цілі квартали порожніх промзон. Багато - старовинні фабрики XIX століття, вони потрапили під статус охоронних об'єктів, і коли будівлю не можна знести, їй потрібно придумати нове життя. Так років десять тому у столиці стали виникати перші творчі лофт-квартали, а п'ять років тому девелопери спробували влаштувати у старих фабричних корпусах житлові апартаменти. Це було початком тотального захоплення індустріальним стилем.
Увага, підробка!
Лофт виявився дуже затребуваним – сміливий, яскравий, він викликає особливу популярність у публіки, яка через своє житло вкотре демонструє світові оригінальність і небажання жити як усі. Але навіть при цьому справжній лофт у Києві – товар рідкісний, тому його стилізують та підробляють. І тут криється проблема.
Підробка завжди поступається оригіналу.
По-перше, лофт – простір з історією, і скільки клейкерну плитку на стіни новобудови, «духу місця» від цього не додасться.
По-друге, лофт – це нестандартний простір, колишній цех, склад, гараж та інше. У них майже немає внутрішніх стін і велика велика висота і самих небачених форм і розмірів вікна. У квартирі цього не відтворити, «лофт» у типовому багатоповерхівці з порога виглядає непереконливою дешевкою.
Туга по заводу
Що робити, якщо дуже хочеться жити у просторі лофта? Стилізувати квартиру з маленькими вікнами, низькими стелями та тісними кімнатами точно не варто. А ось якщо дістався простір у старовинному будинку зі значною товщиною стін, добротною цеглою і висотою стель, що викликає повагу, – можна спробувати! Тільки зробити акцент на історію, а не на індустріальну грубість, з якою тут ніколи не передбачалося.
Історично через велику висоту промпросторів їх не розбивали стінами (а як розділити цех, де стеля піднята на п'ять метрів?), зате роз'єднували по горизонталі – робили напівповерх. У деякі будинки завдяки стелям 3,5-4 метри їх цілком можливо вписати, прибравши при цьому зайві міжкімнатні перегородки. Прекрасно виглядає розчищена від штукатурки цегляна кладка старих будівель – «літня» цегла завжди дуже виграє поряд з новою, та й фактуру старої цегли майже неможливо підробити.
Європейський шлях
Є й інший спосіб зробити реальний, переконливий лофт поза заводськими умовами. Цей спосіб активно використовують європейці, куди мода на химерне житло прийшла зі США на кілька десятиліть раніше, ніж до нас.
У Європі теж не так багато старовинних пустих фабрик. Під лофт перебудовують усе, що потрапляє під руку дотепним громадянам та архітекторам: від старих водонапірних веж до гаражів, стайні, невеликих складів та інших старих, але з погляду великої архітектури нецікавих будівель. Виходять блискучі проекти.
У цьому напрямі Київська область дуже перспективна – скільки ще руйнуються червоноцегельних казарм, комор, старовинних пивоварень та порожніх шкіл можна врятувати, зберігши частинку історії, створивши неповторне житло у стилі лофт.